;)
РОЖІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА
БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Про
затвердження Програми використання та охорони земель в с. Рожівка
Броварського
району на період 2014-2016 роки.
Відповідно
до Земельного кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про
місцеве самоврядування в Україні», законів України «Про землеустрій», «Про
охорону земель», враховуючи пропозиції постійної депутатської комісії з питань
агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та
екології, сесія сільської ради
В И Р І Ш И Л А:
1. Затвердити
Програму використання та охорони земель в с. Рожівка Броварського району на період 2014-2016 роки (далі – Програма), що
додається.
2.
Кошти, що надходять від втрат сільськогосподарського та лісогосподарського
виробництва можуть направлятись у вигляді міжбюджетного трансферту обласному
бюджету Київської області для виконання заходів Програми використання та
охорони земель у Київській області на період 2012-2016 роки, затвердженої
рішенням Київської обласної ради від 24.04.2012 № 351-17-VI.
3. Контроль за виконанням
цього рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань
агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та
екології.
Сільський голова С.Д.Величенко
с. Рожівка
06 грудня 2013 року
№ 546 ХХХУІ(позач.)-УІ
П Р О Г Р А М А
використання та охорони земель у с. Рожівка Броварського району Київської області на період 2014-2016 роки
ВСТУП
Законодавчою основою для розроблення Програми є Земельний кодекс України, Закони
України «Про землеустрій», «Про охорону земель», «Про державні цільові
програми», Указ Президента України від 12.01.2009 №5/2009 «Про рішення Ради
національної безпеки і оборони України від 21 листопада 2008 року «Про
виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань
регулювання земельних відносин, використання та охорони земель».
Програму
розроблено з урахуванням завдань та положень:
-Державної стратегії регіонального розвитку на період
до 2015 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006
року № 1001;
-Концепції Державної цільової програми розвитку
земельних відносин в Україні на період до 2020 року, схваленої розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 № 743-р;
-Програми економічних реформ на 2010-2014 роки
«Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава»;
-Програми
використання та охорони земель у Київській області на період 2012-2016 років,
затверджена рішенням Київської обласної ради від 24.04.2012 № 351-17-VI.
Програма
визначає мету та пріоритетні напрямки дій на 2014-2016 роки щодо подолання
найгостріших проблем реформування земельних відносин та охорони земель.
Фінансування передбачених Програмою заходів
здійснюватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів, власників землі й
землекористувачів, а також інших джерел, передбачених законодавством.
1.
Визначення проблем, на розв’язання якої спрямована програма
Позитивні досягнення у
здійсненні земельної реформи ще не привели до радикального й ефективного
оновлення сільськогосподарського виробництва, пожвавлення інвестиційних
процесів у інших галузях виробництва, підвищення добробуту населення. Внаслідок
неналежного фінансового забезпечення заходів земельної реформи, державна політика
в сфері земельних відносин в Україні у зазначений період відзначалася вузькою
спрямованістю на пріоритетне вирішення питань забезпечення подальшого розвитку
відносин власності на землю та удосконалення земельних відносин у
сільськогосподарському виробництві. За таких умов недостатньою мірою вирішувалися
питання землевпорядного забезпечення проведення земельної реформи, моніторингу
земель, підвищення ефективності державного управління земельними ресурсами та
поліпшення організації контролю за використанням і охороною земель.
Наслідком такої
державної політики стало нераціональне використання земельно-ресурсного
потенціалу області, погіршення якісного стану та продуктивності земель,
неврегульованість зміни характеру функціонування землі як засобу виробництва в
економічній системі ринку, відсутність єдиної державної системи охорони земель
як головного національного багатства.
Основними
причинами, що стримують подальший розвиток ринкових земельних відносин і
завершення земельної реформи є:
- відсутність єдиного державного земельного
кадастру;
- відсутність з боку органів виконавчої влади
дієвого контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та
охороною земель усіх категорій, а також виконанням конституційних вимог щодо
набуття громадянами та юридичними особами у власність земельних ділянок;
- неузгодженість
земельного законодавства з цивільним, водним, природоохоронним і господарським
законодавством;
- неналежне
фінансове забезпечення заходів земельної реформи;
- не
проведення розмежування земель державної та комунальної власності;
- незавершеність
грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених
пунктів;
- ускладнені процедури
надання (продажу) земельних ділянок для будівництва, підприємницької
діяльності, а також механізм приватизації земельних ділянок;
- невизначеність меж
прибережних захисних смуг, земель природоохоронного, оздоровчого,
рекреаційного, історико-культурного призначення та особливо цінних земель;
- невизначеність
охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зони особливого
режиму використання земель;
- низький рівень
проведення моніторингу земель не дає змоги фіксувати екологічний стан земельних
ресурсів та визначати пріоритети в галузі раціонального використання й охорони
земель;
- недостатність
належних планово-картографічних матеріалів та інформації про стан ґрунтів;
- практичне
припинення здійснення заходів щодо охорони земель, ґрунтових обстежень,
локалізації територій техногенного забруднення земель тощо;
- недостатня забезпеченість
галузі земельних відносин високопрофесійними кадрами.
2. Мета та основні завдання
Програми
Мета Програми полягає у реалізації державної
політики, спрямованої на збалансоване забезпечення потреб населення і галузей
економіки у земельних ресурсах; раціональне використання та охорону земель,
захисту їх від виснаження, деградації, забруднення; підвищення врожаїв
сільськогосподарських культур; збільшення обсягу виробництва високоякісної та
екологічно чистої продукції і забезпечення продовольчої безпеки держави;
збереження ландшафтного й біологічного різноманіття та створення екологічно
безпечних умов проживання населення і провадження господарської діяльності.
Основними завданнями Програми є:
- виявлення земель, що не використовуються,
використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення забруднених земель, здійснення державного
контролю за використанням та охороною земель;
- визначення якісних характеристик, економічної
цінності та вартості земель, збільшення надходжень до бюджету від плати за
землю;
- створення умов для сфери охорони об’єктів культурної
спадщини, забезпечення належного рівня збереження та використання об'єктів культурної
спадщини, сприятливого режиму водних
об’єктів навколо озер, водосховищ та інших водойм, позбавлення причин порушення
вимог земельного законодавства в межах прибережних захисних смуг;
- організація
ефективного сільськогосподарського виробництва і впорядкування
сільськогосподарських угідь, раціональне використання та охорона земель,
створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних
ландшафтів;
- створення сучасних
систем ґрунтозахисного землеробства;
- формування
регіональних і місцевих банків даних про якісний стан ґрунтів та забезпечення
необхідною інформацією органів державної влади й органів місцевого
самоврядування, зацікавлених підприємств, установ і організацій, громадян з
метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони
земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних
ресурсів.
Програма спрямована на забезпечення пріоритету
вимог екобезпеки у процесі використання земель, раціональне розміщення та
оптимальне забезпечення земельними ресурсами виробничих сил, гармонійне
поєднання господарської діяльності з охороною довкілля, захист ґрунтів від
ерозії та створення на цій основі умов зростання обсягів виробництва
сільськогосподарської продукції для забезпечення продовольчої безпеки області
шляхом:
- запобігання деградаційним процесам ґрунтового
покриву та мінімізації їх наслідків, зокрема на землях сільськогосподарського
призначення шляхом впровадження ґрунтозахисних технологій та інших заходів щодо
охорони родючості ґрунтів;
- резервування земель для природно-заповідного та
іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного
використання;
- пріоритетності екологічної безпеки та дотримання
екологічних вимог охорони земель у процесі землевпорядкування територій;
- обмеження вилучення
(викупу) особливо цінних земель, зокрема сільськогосподарського призначення,
для несільськогосподарських потреб;
- пріоритетності
здійснення запобіжних заходів щодо земель, які ще не зазнали деградації чи
зазнали її незначною мірою.
3. Шляхи і способи
розв’язання проблем
Виходячи із засад
соціально-економічної політики держави на найближчий період для подолання
кризового стану у сфері використання та охорони земель, зокрема земель
сільськогосподарського призначення, необхідно вжити превентивні заходи. Ця
проблема потребує комплексного розв’язання,
що можливо лише на основі програмно-цільового методу, який забезпечує
впровадження передових технологій, а також системного підходу до
еколого-економічного обґрунтування та механізму реалізації, узгодження обсягів
наявних земельних ресурсів з їх потребою для розвитку економіки.
Наміри та потреби
використання земель України в цілому та на території окремих адміністративних
утворень визначено у загальнодержавних та регіональних програмах економічного,
науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони
довкілля, інших програмах, схемах розвитку галузей економіки, де передбачено
необхідність значного зменшення площі ріллі та виробничих територій (особливо
під відкритими розробками, кар’єрами, відповідними спорудами промисловості,
транспорту і зв’язку) з передачею вивільнених земель для інших видів
використання та збільшення площі земель природно-заповідного й іншого
природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного
призначення, а також житлової і громадської забудови з підвищенням ефективності
використання земель у межах населених пунктів.
З урахуванням стану
ґрунтів земель сільськогосподарського призначення і неможливості у найближчому
майбутньому самовідтворення їх властивостей, результатів моніторингу ґрунтів,
передбачено здійснення заходів з підвищення рівня родючості ґрунтів земель
сільськогосподарського призначення, елементів біологізації землеробства,
ресурсо- та енергозберігаючих технологій відтворення родючості ґрунтів і
ведення землеробства.
Дуже важливою є
оптимізація пропорції між виробничою та природоохоронною сферами на основі
регіонального міжгалузевого балансу з природоохоронним блоком, який
характеризує вплив галузей промисловості на різні компоненти природи.
Пріоритетним у здійсненні земельної політики буде розробка необхідної землевпорядної та містобудівної документації, проведення інвентаризації земель, топографо-геодезичних робіт, оцінки земель, розробка схем землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, розробка робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель, захисту земель від ерозії, підтоплення та інших небезпечних геологічних процесів.
4. Система програмних заходів
Система заходів, які передбачені Програмою, являє собою комплекс взаємопов’язаних технічних,
організаційних, технологічних, господарських, екологічних та інших заходів, що
направлені на ефективне використання земель, їх охорону й підвищення родючості ґрунтів. Ці заходи мають фінансове, матеріально-технічне,
наукове, інформаційне забезпечення.
4.1.
Проведення робіт з інвентаризації земель населеного пункту
Метою проведення інвентаризації земель є
встановлення місця розташування об’єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів,
правового статусу, створення інформаційної бази для ведення державного
земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання
та охорони земельних ресурсів, ефективного й об’єктивного оподаткування.
Враховуючи інтенсивний рух земельних ділянок в
останні роки, зміну землевласників чи землекористувачів, форм власності,
цільового призначення, тощо, вкрай необхідним
є завершення найближчим часом їх інвентаризації, оновлення даних інвентаризації
попередніх років.
Обліковим об’єктом
інвентаризації є земельна ділянка, що знаходиться у власності або користуванні
юридичних і фізичних осіб.
4.2.
Оновлення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів
Відповідно до положень Закону України «Про оцінку
земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах
населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один
раз на 5 - 7 років.
4.3.
Виготовлення правовстановлюючих документів на об’єкти природно-заповідного
фонду та історико-культурного, оздоровчого, рекреаційного призначення
Для збереження соціальної, екологічної й
економічної цінності земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного,
природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення доцільно
виготовити правовстановлюючі документи та встановити межі територій і земельних
ділянок таких об’єктів:
-природно-заповідного фонду,
-оздоровчого призначення;
-рекреаційного призначення;
-історико-культурного
призначення.
Виконання цих заходів провадиться з метою дотримання
особливого режиму охорони, відтворення та використання земель зазначених
категорій, створення сприятливих умов для сфери охорони культурної спадщини,
забезпечення належного рівня збереження і використання об’єктів культурної
спадщини.
4.4.Виготовлення схем
землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель
адміністративно-територіальних утворень
Відповідно до вимог ст.
25 Закону України «Про охорону земель» та ст. 45 Закону України «Про
землеустрій» основною документацією із землеустрою в галузі охорони земель є
Схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони
земель адміністративно-територіальних утворень. Схема
землеустрою є комплексом взаємопов’язаних технічних, організаційних,
технологічних, господарських, екологічних та інших заходів, які спрямовані на
ефективне використання земель, їх охорону і підвищення родючості ґрунтів.
На основі розроблених Схем землеустрою і
техніко-економічних обґрунтувань та в їх складі можуть бути виготовлені робочі
проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання
малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення,
засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими
та іншими відходами, радіоактивними й хімічними речовинами, покращення
сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів тощо. Виконання робіт зі збереження,
відтворення земель повинно здійснюватися виключно за робочими проектами з
охорони земель.
5.Очікувані
кінцеві результати виконання Програми
Виконання передбачених Програмою заходів і завдань дасть змогу:
- забезпечити перерозподіл земельного фонду
між галузями економіки, виходячи з придатності земель для використання у складі
різних за цільовим призначенням категорій земель;
-оптимізувати структуру земельних угідь;
-забезпечити
збереження природних ландшафтів на землях промисловості, транспорту, зв’язку,
оборони та іншого призначення;
-розробити моделі сталого землекористування
для окремих регіонів області;
-збільшити врожаї сільськогосподарських
культур, забезпечити стабільний прибуток сільськогосподарських підприємств,
зміцнити їх фінансово-економічний стан, підвищити добробут сільського
населення;
-призупинити ґрунтово-деградаційні процеси,
зокрема зниження вмісту гумусу, і досягти його бездефіцитного балансу;
-збагатити ґрунти поживними речовинами та нормалізувати їх баланс.
Виконання Програми шляхом здійснення комплексу
організаційних, правових, еколого-економічних та інших заходів дасть змогу
зупинити процеси деградації ґрунтового покриву, створити стійку систему
нарощування біоресурсного потенціалу земель та підвищити економічну
ефективність їх використання.
Таким чином, буде забезпечено:
в економічній сфері – підвищення ефективності
суспільного виробництва завдяки більш раціональному використанню
природо-ресурсного потенціалу земель, природних, економічних та інших видів ресурсів,
зокрема, буде розв’язана проблема підвищення ефективності
сільськогосподарського виробництва відповідно до змін у аграрному секторі
області;
в екологічній сфері – раціональне використання
та охорона земель, збагачення довкілля природними ландшафтами, забезпечення
техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності людини шляхом обґрунтування
екологічно допустимих рівнів та режимів використання земель;
6. Організація виконання Програми та контроль за ходом її виконання
Координацію діяльності щодо реалізації заходів
Програми, здійснюють територіальні органи земельних ресурсів у Київській
області.
Першочерговість виконання заходів визначається виконавчим
органом ради з урахуванням пріоритетних напрямів Програми й наявності
фінансових та інших ресурсів.
Механізм
реалізації заходів Програми вимагає:
- постійного аналізу стану її виконання;
- відповідальності виконавців, що беруть
участь в реалізації передбачених заходів;
- оперативного внесення пропозицій щодо її
коригування;
- фінансового забезпечення з бюджетів усіх
рівнів, в тому числі будуть залучені кошти, які поступають у порядку
відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Кошти, що надходять від втрат сільськогосподарського
та лісогосподарського виробництва можуть направлятись у вигляді міжбюджетного
трансферту обласному бюджету Київської області для виконання заходів Програми
використання та охорони земель у Київській області на період 2012-2016 роки.
7.
Фінансове забезпечення Програми
Програма реалізується у повному обсязі за
умови виділення коштів у сумі 269 911 тис. гривень, у тому числі 269
911 тис. гривень — за рахунок місцевого бюджету.
